Номер "Печера"
 
В номерi наявнi:

 двохспальне лiжко
 стiл
 телевiзор Philips LED 32 Smart
 сейф
 балкон
 санвузол (душова кабiна, умивальник, туалет, 5 рушникiв та засоби особистої гiгiєни)
 


 шафа для одягу
 2 крiсла
 внутрiшнiй телефон
фен
вид з вiкна
електроннi замки
Забронювати





Первiсна доба – найдовший перiод iсторiї України. Давню iсторiю людства прийнято подiляти на вiки вiдповiдно до матерiалу, з якого виготовлялось бiльшiсть знарядь: кам'яний вiк, мiднокам'яний вiк (енеолiт), бронзовий вiк, залiзний вiк.

Найбiльш тривалим був кам'яний вiк, тому вченi подiляють його на окремi перiоди, для кожного з яких характернi серйознi змiни в способi життя давнiх людей – палеолiт, мезолiт, неолiт.

В палеолiтi (приблизно 1 млн. – близько 10 тис. рокiв до н.е)  вiдбувались значнi змiни клiмату. Змiнювалась також фiзична будова давнiх людей. Головними змiнами були – збiльшення об'єму мозку та удосконалення його будови; розвиток кистi руки, яка ставала бiльш пристосованою для трудової дiяльностi; розвиток прямоходiння.

Такi удосконалення фiзичного типу людини взаємопов'язанi з новими здобутками в технiцi виготовлення знарядь, в розвитку суспiльного устрою та духовної культури. Щоб врахувати цi змiни вченi подiляють палеолiт на три перiоди: раннiй, середнiй, пiзнiй.

Первiснi люди з'явились на територiї України у перiод раннього палеолiту близько 1 млн. рокiв тому. Про фiзичну будову людей цього перiоду ми знаємо небагато, оскiльки кiсткових решток не збереглося. Про появу людей на територiї України в цей час вiдомо лише завдяки виявленим знаряддям працi. В Європi тодi проживали архантропи. Вони вмiли виготовляти примiтивнi знаряддя працi з каменю, дерева, кiсток. Знаряддя працi були найпростiшi: дерев’янi киї, загостренi палицi, грубi ручнi рубила з каменю. Найдавнiшi люди протягом десяткiв тисяч рокiв займалися збиральництвом та мисливством, а згодом – рибальством. Архантропи постiйно пересувались у пошуках їжi, тому не будували постiйних жител, а робили тимчасовi стоянки в печерах, або в iнших природних укриттях.

Стоянки людей раннього палеолiту виявленi недалеко вiд с. Королеве у Закарпатськiй областi, у районi м. Амвросiївка у Донбасi, на Житомирщинi. Археологiчнi знахiдки свiдчать про початок заселення людиною територiї України з Закарпаття, адже саме на стоянцi Королеве знайдено найдавнiшi кам’янi вироби.

В перiод середнього палеолiту (приблизно 150 – 40/35 тис. рокiв тому) територiю України заселяли палеоантропи (iнша назва – неандертальцi). Вони зовнi нагадували сучасних людей, але вiдрiзнялись вiд нас деякими пропорцiями тiла, i, що найголовнiше, - бiльш примiтивною будовою мозку.

У перiод середнього палеолiту вдосконалюються знаряддя працi: кремiннi вiстря на списи, ножi, шкребла. Первiснi люди починають будувати житла. Вони споруджувалися з велетенських кiсток, черепiв i бивнiв мамонтiв, дерева, а зверху накривалися шкiрами тварин. В гiрськiй мiсцевостi в якостi жител використовували печери.

Найважливiшим досягненням неандертальцiв, як доводять деякi вченi, було опанування вогню. Його добували висiканням iскри з кременю або тертям сухих паличок. Навчившись розводити багаття, люди захищали себе вiд холоду i хижих звiрiв.

У найдавнiших людей зароджується мова, з'являється рахунок. У цей час людина, очевидно, виготовляє перший одяг зi шкiри, свiдченням цього є знахiдки кiстяних голок.

В Українi знаходиться близько 200 пам'яток середнього палеолiту. Найвiдомiшу стоянку цього перiоду виявлено поблизу с. Молодове. Тут знайденi рештки наземних жител неандертальцiв, побудованi з кiсток та бивнiв мамонта.

В перiод пiзнього палеолiту (приблизно 40/35 – 10 тис. рокiв тому) з'явились люди сучасного фiзичного типу – неоантропи або кроманьйонцi. Пiзнiй палеолiт – це перiод останнього зледенiння. Значна територiя сучасної України була зайнята тундрою i сухими холодними степами. Основою господарства в цей перiод було колективне загiнне полювання на великих тварин – мамонтiв, шерстистих носорогiв, бiзонiв, диких коней. Колективне полювання вимагало злагоджених дiй багатьох мисливцiв. Таким чином воно стимулювало появу стiйких та згуртованих колективiв – родових громад.

Знаряддя працi стали набагато складнiшими: з'являються шкребла i скобелi для обробки шкiри, рiзцi для розкроювання шкiри та обробки кiсток i дерева, свердла, вiстря для зброї, шила, досконалiшi голки з кiсток. Люди жили за рахунок полювання i збиральництва. Основною їжею було м'ясо впольованих тварин. Тому чисельнiсть людей залежала вiд кiлькостi мисливських тварин, якi могли знайти корм на певнiй територiї. Середнiй вiк людини тривав 25 рокiв. Ученi пiдрахували, що населення України у той час становило до 20 тис. осiб.

З появою людини сучасного фiзичного типу набули поширення i розвитку первiснi релiгiйнi вiрування i мистецтво. На заходi Європи був поширений печерний живопис; в схiднiй частинi, в тому числi на українських землях – кiстяна скульптура.

Стоянки пiзнього палеолiту – вiдомi практично на всiй територiї України – Мiзинська (на Деснi), Рилiвська, Межирiч та iн.

Для мезолiту (приблизно 10 – 8 тис. р. до н.е.) характернi кардинальнi змiни клiмату. Вiдбулось глобальне потеплiння, розтанув льодовик, зникли мамонти та шерстистi носороги. Новi умови полювання стимулювали поширення луку i стрiл, якими можна було вражати невеликих та швидких тварин.

Для потреб полювання була одомашнена перша тварина – собака. Потеплiння сприяло розвитку рибальства, з'явились човни i рибальськi сiтi.

Найвiдомiшi стоянки мезолiту - Журавська стоянка (Чернiгiвщина), Фатьма-Коба i Мурзак Коба в Криму.

В перiод неолiту (VII-IV тис. до н.е.) вiдбулись кардинальнi змiни в господарськiй дiяльностi людини, якi отримали у вчених назву «неолiтична революцiя». «Неолiтична революцiя» передбачала перехiд вiд привласнюючого господарства (мисливство, збиральництво, рибальство) до вiдтворюючого (землеробство, скотарство). В цей перiод почали вирощувати пшеницю, ячмiнь, просо, жито, овес. Скотарство виникло з мисливства. Першими свiйськими тваринами стали свиня i бик, пiзнiше – вiвця, коза, кiнь.  В перiод неолiту продовжувалось вдосконалення кам’яних знарядь працi – з’явилась технiка свердлiння, шлiфування та розпилювання каменю. Поширились новi iнструменти – кам’янi сокири, ножi, тесла.  iншим проявом «неолiтичної революцiї» була поява гончарства. 

Наступнi змiни в господарському життi були пов’язанi з виникненням металургiї. З появою металевих знарядь i зброї закiнчився найдавнiший перiод iсторiї України – кам’яний вiк.