Номер "Класика"
 
В номерi наявнi:

 двоспальне лiжко
 стiл
 телевiзор Philips LED 32 Smart
 сейф
 балкон
 санвузол (душова кабiна, умивальник, туалет, 5 рушникiв та засоби особистої гiгiєни)
 


 шафа для одягу
 2 крiсла
 внутрiшнiй телефон
 фен
 вид з вiкна
 електроннi замки
Забронювати

Україна увiйшла до складу Радянського Союзу 30 грудня 1922 рр. як Українська Соцiалiстична Радянська Республiка (УСРР). У 1937 р. порядок слiв у назвi республiки було змiнено з УСРР на УРСР.

УСРР мала власнi органи влади, законодавство, але на практицi не могла проводити самостiйної полiтики. За допомогою партiйних органiв, армiї, спецслужб загальносоюзне керiвництво повнiстю контролювало Радянську Україну.

Полiтика радянського керiвництва перiодично змiнювалась, тому радянська доба в Українi подiляється на декiлька перiодiв.

У 1921 – 1927 рр. радянське керiвництво впроваджувало нову економiчну полiтику (НЕП). Була частково вiдновленi приватна власнiсть на дрiбнi пiдприємства, введена свобода внутрiшньої торгiвлi. НЕП дозволив подолати пiсляреволюцiйну розруху.

У 1923 р. почалась полiтика українiзацiї. Українiзацiя передбачала збiльшення частки українцiв у адмiнiстративному апаратi, запровадження української мови в освiтi, пресi, дiловодствi.
Наприкiнцi 20-х рокiв процес українiзацiї, який постiйно наштовхувався на перешкоди й спротив, практично припинився.

У 1927 – 1928 р. радянське керiвництво вiдмовилось вiд НЕПу, була запроваджена форсована iндустрiалiзацiя та насильницька колективiзацiя. В наслiдок економiчних експериментiв промисловий потенцiал УСРР суттєво зрiс, але рiвень життя населення залишався низьким.

Особливо болючим процесом для селянства були насильницька колективiзацiя та «розкуркулення». У 1932 -1933 рр. вiдбулась одна з найтрагiчнiших подiй вiтчизняної  iсторiї – голодомор, органiзований сталiнським керiвництвом, унаслiдок якого загинуло декiлька мiльйонiв українських селян. 
У 1933 – 1934 рр. була остаточно згорнута полiтика українiзацiї, почалися русифiкацiя та масовi полiтичнi репресiї.

Найтрагiчнiшою сторiнкою iсторiї УРСР була Друга свiтова вiйна, яка завдала величезних людських та матерiальних втрат. 

Пiсля смертi Й. Сталiна у 1953 р. вiдбулись деякi позитивнi змiни. Цей перiод отримав назву «хрущовська вiдлига».

Смерть Й. Сталiна 5 березня 1953 р. стала поштовхом до кардинальних змiн в духовному життi, в економiцi, серйозних змiн зазнала внутрiшня i зовнiшня полiтика Радянського Союзу. Для десталiнiзацiї характернi такi риси:  припинення масових полiтичних репресiй, часткова реабiлiтацiя безпiдставно засуджених; боротьба з культом особи Сталiна; розширення прав УРСР  в економiчнiй фiнансовiй, юридичнiй сферах; активiзацiя дiй української дипломатiї та активiзацiя контактiв з зарубiжними країнами.

У 1954 р. в УРСР з великим розмахом святкувався ювiлей Переяславської ради як “300-лiтнiй ювiлей возз’єднання України з Росiєю”. Передача Криму Радянськiй Українi стала ще однiєю подiєю в рамках вiдзначення ювiлею. 19 лютого 1954 року.

У 1957 р. вiдбулась реформа управлiння промисловiстю. Промисловим виробництвом в межах окремих регiонiв керували раднаргоспи. Це збiльшило економiчну самостiйнiсть УРСР.
В сiльському господарствi реалiзовувались три так званi надпрограми, спрямованi на освоєння цiлинних земель; розширення площ посiвiв кукурудзи; надпрограма у тваринництвi.
Економiчний розвиток України в роки правлiння М. Хрущова можна подiлити на два перiоди. У 1953 – 1958  рр. економiка республiки активно розвивалась, але позитивнi змiни виявились недовготривалими. Реформа управлiння промисловiстю 1957 - 1964 рр. виявилась неефективною, вона призвела до ще бiльшою бюрократизацiї економiки. Аграрна полiтика у 1958 – 1964 р. i посуха 1963 р. спричинили продовольчу кризу. Значних масштабiв набуло житлове будiвництво. У малих та середнiх мiстах споруджували житловi будинки на 2-3 поверхи, у великих мiстах – п’ятиповерховi (так званi “хрущовки”). Успiх мала космiчна програма. 12 квiтня 1961 р. вiдбулася без перебiльшення одна з найвiдомiших подiй свiтової iсторiї – перший полiт людини у космос.

Послаблення цензури сприяло розвитку української культури. Виникає шестидесятництво – рух творчої молодi, яка сповiдувала новi думки, iдеї, нову тематику, не обмежену рамками пануючої iдеологiї. Проте позитивнi змiни були частковими i не вирiшували багатьох болючих проблем. УРСР не мала полiтичної та економiчної самостiйностi, в кiнцi 1950-х посилилась русифiкацiя. Тому виникла опозицiя iснуючiй влади – дисидентський рух. Першою опозицiйною органiзацiєю нового типу можна зазвати Українську робiтничо-селянську спiлку, створену Львовi у 1958 р. молодим юристом  Левком Лук’яненком.

У 1964 р. до влади прийшов Л. Брежнєв. У вереснi 1965 р. офiцiйно проголошено початок економiчної реформи, суть якої полягала у розширеннi самостiйностi пiдприємств, змiцненнi прямих договiрних зв’язкiв мiж пiдприємствами, встановленнi економiчно обґрунтованих цiн на вироблену продукцiю. Матерiальне стимулювання робiтникiв мало залежати вiд результатiв їхньої працi. У 1966 р. у колгоспах запроваджувалась гарантована грошова оплата працi. Економiчно слабкi колгоспи отримали вiд держави кредити для забезпечення оплати працi колгоспникiв. Реформа дала позитивний ефект в роки восьмої п’ятирiчки (1966-1970 рр.). Але успiхи були тимчасовими, радянське керiвництво поступово вiдновлювало повний контроль над економiкою, самостiйнiсть пiдприємств знову була обмежена. В 70-х – першiй половинi 80-х рокiв тривав «перiод застою», коли спостерiгались неухильне падiння темпiв економiчного розвитку. Як наслiдок посилювався дефiцит товарiв.

Невдала спроба реформування радянської системи в перiод «горбачовської перебудови» (1985 – 1991 рр.) стала поштовхом для розпаду Радянського Союзу.